Урбанович Анна, 10 клас, Одеський ліцей №100 Одеської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Лось Микола Дмитрович

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

В моїй родині завжди всі допомагали один одному, незважаючи на те, що нас дуже багато і ми були майже по всій Україні. Збиралися разом хоча б раз на рік, щоб поспілкуватися, поділитися новим, до того ж в нас є родинна група і там ми можемо обмінюватися новинами, але з 24.02.2022, на превеликий жаль в Україні залишилося не так вже й багато, родичі розкидані по всьому світу і ми маємо надію, що із закінченням війни вони повернуться.

Той день початку повномасштабного вторгнення мені ніколи не забути, незважаючи на те, що я живу в Одесі, в мене багато родичів живуть під обстрілами, там постійні бойові дії і це жахливо.

Підтримати - це дуже важливо, не так давно в будинок моїх бабусі з дідусем прилетіла ракета. Тоді звичайно зібралися родичі, щоб підтримати, втішити і допомогти відбудувати, це жахливо, насправді, розуміти, що на цьому місці тільки но була прекрасна пасіка, будиночок, сад і город, ну просто як на зображенні, я тепер… нічого… Та і тиждень тому, коли недалеко, буквально за кілька будинків, від нас пролунали гучні вибухи, навкруги все погоріло, вікон взагалі не залишилося, дуже приємно чути голоси родичів та друзів, які телефонують підтримують, питають чи все гаразд, це дуже важливо. Мої сусіди - люди з Херсона, в цій сім'ї є мої однолітки, скільки ми з ними спілкуємось, все більше впевнююсь у тому, що "Україна єдина" - це не просто гасло шкільного плаката, це коли ділишся останнім, що в тебе є, коли в найтемніші часи - народжується нова надія, як промінчик сонця.  

За ці три роки стільки подій відбулося, і з кожною більше і більше впевнююся у тому, що українці - народ, що підтримає один одного.

Війна сформувала моє бачення майбутнього - особистого та спільного. Я зрозуміла, що хочу жити так, аби бути корисною іншим. Мрію стати вчителькою з української, щоб навчати рідної мови й підтримувати дітей, які пройшли через втрати. Сьогодні моє покоління дорослішає в умовах війни. Але ми маємо приклад єдності, що виростає в родинах, як моя. Ми зможемо. Бо в нас - є підтримка й допомога один одного. Все буде Україна!