До війни я з чоловіком жила добре. Він був підприємцем, все у нас було. В перший день вторгнення діти приїхали з Києва до нас. Дорогою вони бачили російську техніку. Мені важко згадувати ті події. 

Я була шокована тим, що Росія на нас напала. Пішла на роботу, де всі мовчали. Ніхто не розумів, що говорити. Атмосфера була тяжкою. Потім почали літати ракети. Вся моя родина була налякана. 

Мене шокує, що кожного дня вмирають люди. Син сусідки загинув на війні. Кожного разу, коли з нею вітаюсь, мені її дуже шкода. Мої чоловік та зять захищають країну. Я дуже хочу, щоб вони повернулись додому живими.