Ряба Олена, вчитель, Здорівська гімназія

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Ніхто не думав, що 2024 рік змінить життя всіх українців без винятку. Ми всі читали про війну, переглядали фільми, але відчути страшні жахіття війни ми не могли. А зараз це все відбувається з нами. Да, є сірі зони, є міста, в яких не вщухають бої.  Там страшно! І ми, всі українці, повинні бути об’єднаними і з усіх сил допомагати нашим захисникам вистояти.

З перших днів війни я зрозуміла, що не можна бути осторонь, коли прийшла біда, яка несе за собою біль, руїни, смерті невинних людей.

І тому, я з односельцями стали готувати іжу для захисників. Ми працювали зранку до ночі без вихідних, щоб коли вони поверталися з позицій могли поїсти смачного. Ми вкладали всю свою повагу, подяку в кожну страву. Так ми могли висловити все, що у нас на душі, про що думаємо, про що мріємо. І так було до того часу, поки захисників не перевели до іншого місця дислакації. За півтора роки ми годували тисячу п’ятдесят воїнів. Отримали подяки від військового керівництва. Але найкраща подяка – це те, що й досі ми підтримуємо зв’язки із захисниками, листуємося, телефонуємо.

А якщо у них з’являється можливість, то обов’язково заїзджають провідати. І головне, що ми знаємо, якщо є звістка – значить живі!

Життя продовжується, захисники поїхали, а мені все не сидиться на місці. Хочеться допомагати далі, продовжувати добрі справи. Я дуже вдячна нашим місцевим волонтерам, що вони повірили в мене. Взяли в свою команду. Малюта Олег та Ковтун Сергій – наші місцеві волонтери, які з перших днів війни їздять на позиції, допомагають всім нашим захисникам. Ні я, ні вони не є офіційними волонтерами. Ми не створювали благодійні фонди. А так, за покликом серця, ми допомагаємо пришвидшити перемогу України. І я в цій команді! Тепер на нашому рахунку машини для військових, дрони, детектори дронів, ремонт машин, медицина, генератори, зарядні станції. Цей список дуже довгий і ми його будемо надалі продовжувати.

На нашому рахунку весь Схід України. Запоріжська область, Донецька, Чернігівська.  Покровськ, Курахово, Бахмут, Харків, Святогірськ… Скільки ще буде таких поїздок!

Горджусь тим, що є в нашій команді талановиті молоді хлопці, які друкують на 3D принтері деталі для дронів, складають їх. І вже не одна «пташка» допомагає нашим захисникам боронити рідну Україну. Все наше село, з усіх сил допомагає нам у зборах донатів, у зборах продуктової допомоги, одягу і всього, що необхідно для захисників. Наша робота об’єднала все село.

Це так добре, коли люди не сидять, не чекають, що ось все закінчиться ми зможемо жити спокійно. Вони допомагають! Молодь, люди похилого віку: всі разом!

Ніхто не може точно сказати коли закінчиться війна. Але точно знаємо, що  до самого останнього дня війни ми будемо разом. Будемо допомагати нашим захисникам. Адже, тільки об’єднавшись, ми буде тією силою, яка здолає будь-якого ворога. Разом до перемоги!