Пробняк Матвій, 9 клас, ЗЗСО №2, м. Вилкове
Вчитель, що надихнув на написання есе — Соловйова Марина Олексіївна
“1000 днів війни. Мій шлях”
Я живу в дивовижному місті на воді – в місті Вилкове. Це неймовірне містечко, яке наповнене своїми традиціями і звичаями. Тут люди живуть своїм звичним життям та радіють новому дню. Але 24 лютого 2022 року назавжди змінило наше спокійне і щасливе життя.
Приблизно о 5 ранку ми прокинулись від дзвінка нашої знайомої. Вона повідомила нам, що почалася війна. А вже через годину–дві і ми почули потужні вибухи. Це почали захоплювати острів Зміїний. У нас почалась тривожність та нерозуміння того, що коїться навкруги.
Моя мама нервувала, але намагалась триматися і підтримувала мене. Вона одразу поїхала за продуктами до магазину, бо почалася паніка, і люди скуповували все, що бачать. У місті почався хаос. Люди переказували один одному новини, створюючи ще більшу напругу у місті. А вибухи продовжувалися — це ішов бій за острів Зміїний.
Завдяки нашим мужнім військовим, окупанти не змогли зайти до нашого міста. Вони лише окупували острів. Далі все відбувалося як у тумані. Всі нервували та не розуміли, що буде в майбутньому. Над містом почали літати літаки — це був бій за острів.
Десь місяць часу ми не могли звикнути до думки, що у нас війна. Але згодом ми прийняли ситуацію і почали жити у реальному часі. Бої за острів продовжувались, і 4 липня 2022 року наші мужні військові відбили його і повісили синьо-жовтий стяг. Для нашого міста це була велика перемога, адже наша Одеська область стала повністю вільна від окупантів.
Життя у місті стало спокійніше, і люди хоч трошки стали радіти та посміхатися.
Всі розуміють, що війна триває, але треба продовжувати жити і радіти цьому життю. Звісно, окупанти продовжують тероризувати наше місто, атакуючи його шахедами. Це відбувається уночі, від чого стає ще страшніше.
Під час цих атак ми з мамою ховаємось у коридорі, адже у нашому місті немає бомбосховищ. Вони обстрілюють наше маленьке містечко і наносять великі пошкодження нашій інфраструктурі.
Дякую нашим захисникам! Вони роблять усе можливе, щоб якомога більше ліквідувати шахедів.
Я дуже хочу, щоб нарешті закінчилася війна! Я мрію засинати і прокидатися у спокої, а також відчувати радість і впевненість у завтрашньому дні. Я хочу, щоб усі люди були щасливі! Я щиро дякую нашим мужнім захисникам і захисницям!
Слава Україні!
Героям Слава!