Пікуль Соломія, 9 клас, Заклад загальної середньої освіти "Піщанський ліцей" Камінь-Каширської міської ради Волинської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Животкова Світлана Петрівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Ранок 24 лютого 2022 року став початком подій, які назавжди змінили життя кожного українця, розділивши його на "до" і "після". З перших днів повномасштабного вторгнення зламано тисячі людських доль, зруйновано незліченну кількість населених пунктів, сотні тисяч звичайних людей опинилися під щоденними обстрілами, руйнуваннями. Тисячі безневинно вбитих, поранених... За що?!

Мені пощастило трішки більше, адже проживаю на Волині. Тут не чути вибухів, нема руйнувань, не прилітають ракети. Не так часто ріже слух тривожна сирена.

Дякувати Богу та нашим незламним воїнам, що можу спокійно засинати і прокидатися. Але це не привід для радості та заспокоєння, адже в інших куточках Батьківщини щоденно гинуть мирні люди, без домівок залишаються цілі родини. Найстрашнішим є те, що війна забирає життя дітей, що незліченна кількість людських доль на цей час залишаються невідомими. Усе це - страшна і болюча реальність, яку важко осягнути розумом, яку не можна ігнорувати. Саме тому кожна свідома людина повинна діяти: підтримувати, допомагати, робити все можливе, щоб наблизити перемогу і змінити долю тих, хто сьогодні найбільше потребує тепла й турботи.

Сотні тисяч українських хлопчиків і дівчаток залишилися без даху над головою, без освіти, без друзів, назавжди втратили радість дитинства. Чимало дітей опинилися в окупації, сотні вивезені за межі Батьківщини.

Важко усвідомити те, що на очах дітей гинуть їхні найрідніші. Я не можу спокійно прийняти це!!! Навіть, якщо довкола немає вибухів, це не означає, що потрібно залишатися осторонь від подій. Навпаки, саме в таких умовах потрібно ненастанно діяти. Допомога - це обов'язок кожного, хто може хоч трішки полегшити чужий біль, страждання, подати руку підтримки. Лише в єдності ми зможемо вистояти й перемогти.

Жителі мого села (і я в тому числі) щоденно намагаємось робити маленькі, але важливі справи: плетемо маскувальні сітки, виготовляємо окопні свічки, збираємо кошти для потреб ЗСУ, відправляємо гуманітарну допомогу.

Школярі із захопленням малюють листівки, роблять обереги для наших захисників, підтримуючи і вселяючи віру у перемогу. Досить часто доєднуються до збору коштів на потреби воїнів. Кожен з нас намагається бути потрібним. З великим ентузіазмом та натхненням учні ліцею беруть участь у благодійних ярмарках, на яких продаються різні смаколики, домашня випічка, щоб потім виручені кошти передати на потреби односельців-захисників. І в цьому наша єдність, наша вдячність тим, хто оберігає цілісність і незалежність України.

Усі, хто став на захист Батьківщини, - справжні герої. Вони стоять на варті життя, свободи і гідності, щоденно ризикуючи собою заради нас - рідних і незнайомих. Ми молимося за їхнє життя і з надією чекаємо, коли вони повернуться живими до рідних домівок.

І наша кожна маленька допомога тут, в тилу, - це найпростіший спосіб подякувати за героїзм і відвагу, зробити свій, хоч і маленький, внесок у перемогу. Подяка, молитва за тих, хто на передовій, - це теж допомога. Головне - не залишатися байдужими до горя інших, до тих, хто у холод і спеку стоїть на варті миру і спокою. Повномасштабна війна справді змінила все і всіх. Вона принесла багато болю і страждань, але водночас, відкрила нову правду про нас. Увесь світ побачив, що українська незламність і сила не лише в мужності та хоробрості воїнів, а й у здатності підтримувати один одного, не здаватися навіть у найскладніших моментах.

Ми почали цінувати те, що раніше сприймали як належне: щоденні розмови, тишу... Дорогим серцю стало те, що колись здавалося звичним і буденним.

Але найважливішим на сьогодні є, як на мене, не втратити людяність, не залишитися байдужими до тих, хто справді потребує підтримки і допомоги, та щоденно пам'ятати: кожне добре слово, кожна корисна дія - це цеглинка до такого бажаного миру, щасливого життя, в якому вільно зможемо любити, мріяти, творити.

Тримаймося один одного, поспішаймо прийти на допомогу у скрутну хвилину - і неодмінно настане жадана мить перемоги! Лише в єдності - міць і сила, лише в єдності - мир і перемога!