Максимов Микита, 10 клас, Костянтинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №16 Костянтинівської міської ради Донецької області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Шиманська Юлія Юріївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Повномасштабна війна - це найгірше, що могло статися з дітьми та дорослими України 2022 року. Я не скажу, що до 2022 року все було спокійно та ідеально, але те, що почало відбуватися й відбувається зараз, зробило наші життя чимось нестерпним. Тисячі біженців, зруйновані домівки, діти, які залишилися сиротами, або родини, яким довелося все кинути... Повномасштабна війна не просто поглибила проблеми нашої країни - вона забрала майбутнє в багатьох людей і продовжує погіршувати та руйнувати оселі, домівки, а найголовніше -  життя.

До повномасштабного вторгнення в мене вже були проблеми зі спілкуванням, але війна остаточно відрізала мене від соціального життя.

Коли ми переїхали, я повністю втратив можливість спілкуватися з однолітками. Іноді я міг переписуватися з ними в інтернеті, але й він не завжди був. Навіть мій улюблений вид спорту - греко-римська боротьба - залишився в моєму рідному місті. Через це моє тіло змінилося, а разом із ним і моя впевненість у собі, що відіграло свою роль у моїй самооцінці.

Я почав думати, що люди мене засуджують, і це лише поглиблювало страх перед ними та прогулянками вулицею.

Після цього ми переїхали в місто, яке знаходиться недалеко від села, в якому я жив раніше. Там, поборовши свій страх (мені тоді так здавалося), я вирішив записатися на тренування з боксу, сподіваючись знайти нове коло друзів. Але три місяці тренувань мені нічого не дали - я здався на довгий час. І щоб не впасти в депресію, почав їздити на велосипеді, гуляти наодинці, намагаючись подолати страх перед поглядами людей.

Одного разу під час прогулянки я зустрів хлопця, з яким колись ходив на тренування з боксу. Ми почали розмовляти й відразу знайшли спільні інтереси. Літо 2023 року стало найкращим після повномасштабного вторгнення, адже я нарешті зміг налагодити контакт з людьми.

Наша дружба триває вже два роки, і саме вона дала мені впевненість змінитися.

Починаючи з весни 2024 року, я активно працюю над собою, покращую свій фізичний стан, розвиваю соціальні навички та поступово долаю свої страхи. Я вчуся допомагати самому собі та крок за кроком позбавляюся від усього, що мене обтяжувало. Мені ще важко спілкуватися, але я вже не той замкнутий хлопець. Впевнений: страх можна подолати. Вийти на вулицю. Привітатися. Записатися на тренування.

Зараз у мене є друзі, з якими можна поговорити на будь-які теми. Війна відняла в мене звичайне життя, але допомогла знайти себе.