Новохатко Владислав, 9 клас, Ліцей "Оріяна" Львівської міської ради 

Вчитель, що надихнув на написання есе - Новохатко Наталія Володимирівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Сьогодні ми є свідками воєн, конфліктів, порушень прав людей, які один за одним  виникають у різних куточках світу. Люди все більше і більше сповнені люті, ненависті, злості. Такий шлях веде людство в нікуди, тому питання миру у світі стає надзвичайно актуальним. Все частіше згадую свого дідуся, який часто розказував, через що довелося йому пройти і скільки пережити під час Другої світової війни. Я завжди уважно слухав його розповіді, та ніколи б не міг подумати, що сам стану свідком таких подій, і що історія настільки циклічна.

У цей непростий, сповнений агресії час, час кожен має задати собі питання: "Що я можу зробити для миру у світі? Як я бачу цей безпечний та мирний світ?’’

Мир – це однозначно відсутність чвар і воєн на землі, але це також стан нашої душі, в якій панує гармонія та злагода, це здатність бачити красу навколо нас, вміння насолоджуватися природою, це світ, який відкриває нескінченні можливості для самореалізації та розвитку. На жаль, сьогодні мир для мене, як і для кожного українця, – це заповітна мрія про краще майбутнє, де кожен має можливість жити гідно і вільно, це велика цінність, яку ми маємо захищати та розвивати щодня. Для того, щоб зберегти мир всередині кожного з нас, а також принести мир у нашу країну якнайвидше, ми маємо сумлінно виконувати свої обов’язки незалежно від того, яке місце ми займаємо у суспільстві.

Кожен має прикладати максимум зусиль на своєму місці: воїн, вчитель, лікар, поліцейський, а також учень, щоб відбудувати сильну, незалежну, а головне – мирну державу.

Попри такий важкий для країни час педагоги моєї школи роблять все можливе, щоб наповнити наші серця миром, надихнути та заохотити до нових звершень. Завдяки цьому ми  маємо змогу подорожувати країнами Європи, здобувати нові знання, ділитися своїми емоціями і знаннями з іноземними однолітками, а повертаючись додому застосовувати здобуті навички у повсякденному житті.

Саме спогади про мирне життя та подорожі допомагають мені абстрагуватися і психологічно налаштуватися на позитив під час денних і нічних тривалих повітряних тривог.

Отже, варто пам’ятати, що кожна людина має право жити у мирному і безпечному середовищі, радіти, мріяти та планувати. Я вірю, що дуже скоро ми почуємо таке омріяне всіма слово "Перемога’’, світло переможе темряву, і ми знову житимемо у мирній та безпечній країні!