Шутка Наталія, вчитель, Підлісківська гімназія Вигодської селищної ради

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Війна - це не лише горе для тих, хто вже живе, але й трагедія для тих, хто ще не народився. Для маленької дитини, яка так і не побачила цей світ, війна стала вироком, позбавивши її права на життя, на майбутнє. Її існування було обірване до того, як вона навіть встигла зробити перший вдих. Вона так і не дізналася, що таке обійми матері, перші кроки, сміх друзів і, може, навіть - перші труднощі, які б її формували. Її історія починається не з моменту народження, а з того часу, коли її мати дізналася, що вона вагітна.

Всі мрії про щастя, радість материнства, плани на майбутнє - все це раптово було перекреслено початком війни. Дитина, яка ще не мала імені, стала символом невинності, яка була захоплена в полон кривавої реальності.

Мати ще кілька місяців чекає народження малюка, але з кожним днем обстріли стають ближчими, і все більше людей навколо неї втрачають життя, чи то в самому місті, чи то на шляху до безпечних територій. Вона намагається знайти в собі сили пережити це. Як і багато інших вагітних жінок, вона прагне захистити дитину від небезпек, захистити її від війни. Але війна не питає дозволу, вона не зважає на людські мрії та прагнення. І ось, через місяці страху та переживань, настає трагедія.

Тіло матері не витримує стресів, і серце дитини не витримує. Дівчинка або хлопчик, який так і не встиг народитися, йде з цього світу, не давши навіть шансу на життя. Її життя обірвалося до того, як воно встигло початися.

Для матері цей біль не має меж. Вона втратила не лише дитину, а й свою надію на майбутнє, те маленьке світло, яке могло б освітлювати її життя після жахливих місяців війни. Їй важко прийняти той факт, що її мрії не здійсняться, що той маленький чоловічок, якого вона так любила ще до народження, вже ніколи не зможе посміхатися, тримати її за руку, розповідати про свої перші кроки і досягнення.

Дитина, яка так і не народилася, є нагадуванням про те, скільки життів була б здатна народити війна, скільки поколінь так і не побачить світло через війни, конфлікти та страждання.

Це трагедія не лише для окремої родини, але й для всього людства. Бо втрата кожної невинно загиблої дитини - це втрата не лише життя, але й цілих поколінь надії, мрій і потенціалу. І хоча ця дитина ніколи не зможе розповісти свою історію, вона залишається символом усіх тих життів, які війна забрала ще до того, як вони встигли народитися. Її не було на цьому світі, але її існування у наших серцях залишиться завжди, нагадуючи про те, як важливо зберегти мир, щоб такі трагедії більше не повторювались.