Ейснер Марія, 6 клас, Комунальний заклад освіти "Криворізька спеціальна школа "Перлина" Дніпропетровської обласної ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Коломоєць Анжела Олександрівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Коли почалася війна, я не одразу зрозуміла, що відбувається. Але коли вночі почулися вибухи, і мама швидко почала збирати речі, я побачила страх у її очах. Я ніколи не бачила маму такою. Ми покинули наш дім. Все залишилося там, у минулому житті. Ми їхали довго. Було дуже холодно. Я мовчала, бо не знала, що сказати. У поїзді люди теж мовчали або плакали. Я тримала  мамину руку і  молилася, щоб усе це було сном.

Коли ми приїхали в нове місто, мені здавалося, що я зовсім одна. Незнайомі вулиці, нова школа, новий клас… А ще - в серці порожнеча і тривога.

У перший день у школі мене зустріла класна керівниця. Вона обняла мене й сказала: - "Тут ти в безпеці". Однокласники зустріли мене з усмішками.

Одна дівчинка, Даринка, посадила мене біля себе й тихенько прошепотіла: - "Якщо щось треба - скажи, я все покажу".

У наступні дні школа стала для мене островом спокою. Учителі підбадьорювали, однокласники дарували підтримку. Я отримала зошити, олівці, книжки. Але найважливіше - я отримала тепло людських сердець. Я зрозуміла, що допомога - це не тільки речі. Це коли тебе приймають, розуміють і підтримують. Тепер я вірю: навіть коли світ розбивається на шматочки, його можна зібрати назад - із добрих вчинків, добрих слів і добрих людей.