Зінченко Олександра, 10 клас, Ліцей №1 імені О.П.Довженка Новокаховської міської ради
Вчитель, що надихнув на написання есе - Романович Ірина Вікторівна
«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»
Україна зараз знаходиться в стані війни - кожен із нас щось втратив. Та попри біль і втрати життя не зупиняється і ми рухаємося вперед. Мільйони українців відчули на собі відповідальність та емоційне навантаження. У таких умовах важко залишатися наодинці, тому народ згуртувався заради підтримки один одного та досягнення спільної мети. У наш час кожен прояв людяності має значення. Ми не тільки допомагаємо, а й демонструємо світові свою незламність. Українці щодня виборюють незалежність і соборність не лише на фронті, а й у тилу.
Інколи здається, що 10 - 20 гривень нічого не змінять, але не існує «маленьких донатів» - кожна гривня важлива. Сотні тисяч людей допомагають закривати збори на дрони, автівки та інше спорядження, аби ми могли вночі спати спокійно.
Ми маємо покладатися на себе, а не думати, що хтось інший зробить внесок замість нас. Неодноразово діти, підлітки й літні люди допомагали ЗСУ тим, у чому були вправні: хтось співав, грав на інструментах, продавав власні вироби, а хтось віддавав останні заощадження. Це не жалість, а акт відданості своєму народові. Дівчата відрізали коси - бо волосся відросте, а життя воїна назад не повернеш. Часто блогери закликають підтримати збір для рідного підписниці чи підписника, і в такі моменти особливо відчувається єдність.
Одного разу я бачила відео, у якому жінка просила допомоги для мам і дітей на окупованій території: її мама, ризикуючи життям, допомагала людям у Скадовську. Це стало для мене джерелом надії й віри в те, що не всі перейшли на інший бік.
Волонтери щодня плетуть сітки, збирають і доправляють необхідне, евакуюють людей, підтримують переселенців. Гуманітарна допомога критично важлива, бо для того, хто втратив дім, підтримка матеріальна та психологічна є основою для відновлення. Наші захисники часто повертаються додому з пораненнями, і ми маємо допомогти їм із лікуванням та протезуванням, бо вони були готові віддати за нас найдорожче - своє життя.
Коли бачимо людину у військовій формі, кожен з нас має подякувати за службу - це і є справжня єдність.
Кожен прояв підтримки важливий, незалежно від масштабу, адже такі вчинки не забуваються. Українці об’єдналися заради спільної мети й щодня стають на крок ближче до перемоги. Цей зв’язок між нами не повинен зникнути після завершення війни, бо тільки разом ми зможемо відбудувати Україну та зробити її сильною державою для майбутніх поколінь.