Ломана Олена, вчитель, Комунальний заклад загальної середньої освіти ліцею «Перспектива» Жовтоводської міської ради

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Війна змінила всіх нас. Вона забрала тишу з наших дворів, спокій з очей батьків, і змусила рано подорослішати навіть найменших. Але вона не змогла забрати у нас найголовнішого - віри в мир і надії на краще. Для моєї родини війна стала викликом із першого дня. Я була на третьому місяці вагітності. Звичний ранок, збираюся на роботу до школи, де чекають мої третьокласники, - і раптом на екрані телефону з’являється звернення Президента.

У той момент мені здалося, що світ завмер. Стало темно... Але вже за годину, побачивши колег і учнів у школі, я відчула світло - світло підтримки, єдності, людяності.

Відтоді змінилося багато. Я бачу, як міцніє наша країна, як молодь не просто мріє - вона творить зміни. Після декретної відпустки, повернувшись до школи, я знову серед своїх учнів. Незважаючи на часті тривоги, ми з учнями не припиняємо працювати, адже у серцях моїх юних українців живе віра в перемогу. Ми малюємо листівки для захисників, підтримуємо дітей з прифронтових територій, проводимо шкільні ярмарки. За виручені кошти купуємо дрони.

Наша шкільна родина - це справжній фронт тилу. Ми вчимося з подвоєною завзятістю, бо розуміємо: знання - це зброя майбутнього.

Мир - це не просто відсутність війни. Це тепло маминих рук, аромат вечері, казка бабусі перед сном, дитячий сміх у парку. Це - життя, якого ми всі прагнемо. І ми боремося за нього не лише зброєю, а й серцем, добром, вірою. Я вірю, що настане день, коли дзвони задзвонять не на тривогу, а на спокій. Бо навіть у найтемніші часи українці не втрачають світла. Ми - сила. Ми - надія. Ми - майбутнє!!!