Ващенко Ілля, 10 клас, Ліцей №3 Новокаховської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Романович Ірина Вікторівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Війна в Україні змінила життя кожного. Наша сім’я не стала винятком. Ми пережили моменти, коли потребували підтримки, і моменти, коли самі намагалися допомагати іншим. Це змінило наше розуміння того, наскільки важливо підтримувати один одного в тяжкі часи, але саме тоді я вперше по-справжньому відчув, що таке допомога. Не просто слово - а жива, тепла сила, яка підтримує, дає силу й віру. Коли почалася повномасштабна війна, наш тато частково втратив роботу і грошей стало менше. Проте ми отримували державну допомогу - невеликі суми, але вони суттєво допомагали.

Я пам’ятаю, як мама купила на ці гроші їжу та ліки. Тоді я вперше усвідомив, що навіть невелика підтримка може бути надзвичайно важливою.

Ці події змінили моє ставлення до людей. Я бачив, як багато хто також отримував допомогу - це не було принизливо, навпаки, це об'єднувало. Держава, волонтери, прості люди - усі намагалися допомогти тим, хто потрапив у скрутне становище. Усі разом – це як велике живе серце, яке билося, щоб ми не опускали руки й не впадали у відчай. Наша сім’я теж хотіла бути корисною. Ми не могли дати багато грошей, але збирали речі для військових. Я з батьком допомагав збирати теплий одяг і сортувати продукти для волонтерських наборів. 

Мені здавалося, що кожна банка тушонки чи пакет гречки - це крихітна частинка надії, яку я передаю комусь, хто зараз на передовій.

У нашій родині був випадок, коли до нас приїхали родичі з іншого міста, бо в них не було опалення та світла. Наш дім став тісним, але теплим. Ми жили разом кілька тижнів, готували їжу, сміялися над дрібницями, хоч на душі було важко. Це було непросто, але ми зрозуміли, що разом можна подолати будь-які труднощі. 

Після цього я почав ще більше вірити в єдність українців. Навіть у найважчі моменти люди знаходять спосіб допомагати один одному. Це дає надію, що ми вистоїмо і переможемо.

Війна показала, наскільки важливо допомагати. Це можуть бути державні виплати чи просто речі, які можна передати іншим, прості слова «я з тобою!» і звичайні обійми. Головне - усвідомлення, що ми всі - частина одного великого механізму. Кожен може зробити щось маленьке, а разом це перетворюється на велику силу. Я вірю, що після перемоги ми збережемо ці цінності. І навіть у мирний час будемо підтримувати одне одного, бо саме в цьому наша справжня сила.