Хачек’ян Поліна, 8 клас, Комунальний заклад "Харківська гімназія №98 Харківської міської ради"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Плігіна Інна Сергіївна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

24 лютого 2022 року - дата, яка розділила життя мільйонів українців на "до" і "після". Повномасштабне вторгнення росії на територію України стало не просто страшною подією, а тим поштовхом, який змінив свідомість, погляди й щоденне життя кожного. Ця війна принесла біль, втрати і страх, але водночас показала справжню силу єдності, людяності та допомоги одне одному. Моя родина, як і багато інших, спершу була шокована тим, що відбувається. Але з часом ми зрозуміли: сидіти склавши руки - це не варіант.

Ми не військові, ми не можемо взяти до рук зброю, але можемо зробити щось не менш важливе - допомагати тим, хто стоїть на передовій. Так народилася наша волонтерська справа - виготовлення окопних свічок.

На перший погляд, окопна свічка - це просто металева бляшанка, гофрований картон і віск. Але насправді - це тепло, світло і надія для наших захисників. У важких умовах окопів вогкість і холод стають не менш небезпечними за ворожі обстріли. Наші свічки допомагають обігріти руки, закип’ятити воду, приготувати їжу. Вони дають відчуття того, що вдома хтось думає про тебе, піклується і вірить.

Цей процес об’єднав усю нашу родину. Мама готує банки, я скручую картон, тато топить віск і розливає його в заготовки. Потім разом пакуємо свічки в коробки. Ми стали однією командою, об’єднаною спільною метою - допомогти.

Допомога іншим - це не лише про речі, які ми передаємо. Це про любов, співчуття, людяність. Ця подія - війна - безжально забрала в нас спокій, але водночас дала змогу відкрити в собі нові сили. Ми стали сильнішими, згуртованішими, відповідальнішими. Ми побачили, що навіть маленька дія може мати великий вплив. Сила допомоги - це не міф. Це реальність, яку ми створюємо щодня. І доки наші руки зайняті справою, серце - любов’ю до своєї країни, а душа - вірою в перемогу, доти ми незламні!

Адже кожна окопна свічка, зроблена з турботою, - це ще один крок до миру.

Незламність духу та сила української нації у кожному з нас: у наших думках, наших діях, наших особистих перемогах та невдачах. Усі ми стали єдиним суспільством, що готове до жертв заради спільної мети – ПЕРЕМОГИ. Сила в нашому дусі, наших історіях, наших серцях, що, здається, б’ються в одному ритмі!