Монько Станіслав, 10 клас, Черкаський державний фаховий бізнес-коледж

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кабанюк Світлана Степанівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

24 лютого 2022 року - це день, після якого моє життя розділилося на «до» і «після». Я прокинувся зранку у своїй квартирі й побачив збентежені обличчя батьків. Вони метушилися, щось обговорювали пошепки, збиралися кудись їхати. І саме тоді я почув слово «війна». Батьки сказали, що їдуть заправити машину й купити продуктів, адже на той момент ще ніхто не знав, які що  буде далі. А я залишився вдома.

Мене роздирали два простих, питання: «Що відбувається?» і «Чи йти в школу?». На жодне із них не було відповіді....

Згодом ми вирішили поїхати до бабусі за місто: здавалося, що там буде безпечніше. Дорогою бачили колони техніки, машини, що були завантажені речами, і людей з очима, повними страху й розгубленості. Місто мовчало... Люди не кричали, не було звичного гомону, але тиша була голоснішою за будь-які слова.

Перші дні у бабусі були схожі на сон, не страшний, а порожній. Було повне нерозуміння, що відбувається і як жити далі.

Батьки тимчасово не працювали. Ми, як і всі українці, почали свою невидиму, але важливу боротьбу. Спершу донатили: друзям, знайомим, військовим. Кожна гривня була на вагу бронежилета. Згодом почали робити окопні свічки для хлопців на передовій. Ця подія змінила мене. Я більше не та дитина, яка безтурботно мріяла про літо, канікули та новий телефон.

Мій світ став іншим - з тріщинами, через які вже не проб’ється безтурботність. Але я навчився бачити глибше… У поглядах, у мовчанні, в діях людей.

Сила допомоги - ось що тоді тримало усіх нас. У перші дні війни, коли навколо паніка, невідомість і страх, люди допомогали одне одному. Волонтери, сусіди, друзі, незнайомці - усі об’єднувалися. Я бачив справжню силу єдності, коли маленька справа змінювала сотні життів. Шкода, що з роками повномасштабної війни ця сила в багатьох згасла. Люди втомилися та звикли. Біль став звичним. Але я пам’ятаю, як це було. І не забуду, бо саме допомога зробила мене сильнішими. А той, хто колись допоміг, змінив не лише чиюсь долю, а й свою.