Коли почалася війна, багато хто покинув місто, але я залишився. Було страшно, адже вибухи відлунювали близько, і не було впевненості в безпеці. Але рідне місто — це мій дім, і залишатися тут означає зберегти частинку себе. Кожного дня слухаю новини, намагаюся планувати свої дії і бути готовою до будь-яких змін.

Порожні вулиці і закриті магазини — це те, що було звично у пері місяці війни. Хоча іноді важко, я знаходжу сили займатися звичайними справами і не піддаватися паніці. Вірю, що скоро настане мир і життя повернеться до нормального ритму. Кожен день для мене — це боротьба за спокій і надію.