Цапенко Олександра, 11 клас, Ліцей №3 Новокаховської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Тарабанова Яна Василівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

На початку  повномасштабного вторгнення я, як і більшість українців, була змушена залишити рідний дім. І саме на українсько-польському  кордоні зіткнулася з неймовірною підтримкою. Зовсім незнайомі люди зустрічали всіх з посмішкою, теплими словами та щирим співчуттям.

Волонтери допомагали кожному, хто цього потребував. Вони надавали тимчасове житло, одяг, їжу, воду та все, що могло знадобитися. Працювали день і ніч  лише для того,  щоб підтримати нас у такий важкий час. 

Люди об’єднувалися, ділились солодким чаєм, ковдрами, словами підтримки. Навіть після перетину кордону небайдужий польський народ  надавав їжу, СІМ-карти, безкоштовний транспорт до інших міст Польщі.  Це все приємно здивувало мене, адже кількість волонтерів була величезна. І вони робили це не для того, щоб отримати гроші або якусь винагороду, а тому що їм було щиро шкода людей.

Ці дні, як не дивно, я згадую з посмішкою, адже, не дивлячись  на такі важкі часи, вони змогли заспокоїти та подарувати надію багатьом людям.

Після цього я почала інакше дивитися на світ. Я зрозуміла, наскільки важливо бути людяним і підтримувати один одного.