Перший напад на Бахмут я відчув, коли був на роботі: тоді місто обстрілювали з «Градів», розбили нам гараж, вбило собаку. Не хочу згадувати, мені неприємно.

Води, світла, зв’язку не було. В місті, правда, давали хліб, гуманітарну допомогу. Під час евакуації ми пересувались перебіжками з місця на місце. Військові виводили нас городами, з рук на руки передавали, тому що обстріли були дуже сильні. Потім приїхала  машина, і нас забрали.

В мене майбутнього немає. Здоров’я і житла немає, немає нічого.