24 лютого був дуже тривожний ранок. Навіть не знаю, що мене шокувало найбільше. Вся ця ситуація не дуже гарна, і досі шокує кожен день.

В нашому місті не було так, щоб все критично погано. Світло по графіку вимикали, газ ще у нас був, продукти і ліки були. Просто в перші дні був ажіотаж, а далі - трошки легше.

Коли дитині стало зовсім тяжко це переносити, ми виїхали своєю машиною, труднощів у дорозі не було.

Тварин не забирали, за ними сусіди доглядали. Виїхали у Дніпро, тому що це порівняно недалеко від дому.

Майбутнє я уявляю дуже гарним. Сподіваємося, що все скоро закінчиться, і все буде добре.