46-річного Володимира Герасименка російські окупанти вбили 3 березня 2022 року в селі Світильня Броварського району Київщини.

Володимир жив у Києві. Коли почалося повномасштабне вторгнення, мати попросила сина їхати в село, мовляв, тут спокійніше. 1 березня він вже був у Світильні. Приїхав його брат Олег. Чоловіки долучилися до місцевої тероборони.

«А 3 березня о 10.00 до нас зайшли окупанти. Їхали танки, машини, в селі лунала стрілянина, – згадала мати Надія. – Я готувала в кухні обід. Хлопці збиралися йти на вулицю курити. Володя тільки відкрив двері і гукнув: «Вони вже тут!». Зразу після його слів пролунала автоматна черга. Сину потрапило в пахву. Я крикнула: «Володя, відходь від дверей». А він: «У мене ноги відібрало». Я до нього, а він вже неживий. Крові – калюжа. Олег хотів його відтягнути в коридор, то окупанти почали по ньому стріляти через вікно. Олег отримав кулю в шию і поранення від скла по всій спині».

Тіло Володимира добу лежало у веранді. Наступного дня прийшли окупанти – озброєні і в масках: «Бігають по хаті, кругом заглядають: «У вас ще хтось є?». Кричу: «За що ви дітей моїх постріляли?». «А вони нашого начальника вбили?». Так вони ж в хаті увесь час були! Як вони його могли вбити?», – згадує мати.

Окупанти винесли загиблого у гараж. Вночі туди потрапив снаряд. Від вибуху в хаті повибивало вікна, побило дах.

«Гараж рознесло, а Володя цілісінький залишився, тільки землею присипало. Потім діди, які залишилися в селі, зробили труну, вдягнули його, на місці ями від снаряду сина і поховали. На 40-й день тіло ексгумували», – додала Надія.

Її двоюрідна сестра з сином вивезли пораненого Олега в Київ. Виїхала і Надія. Коли повернулася, побачила дім без половини даху, потріскані через мороз батареї, розграбоване майно. Російські військові забирали подушки, матраци. Ліжка, шафи, унітаз розбили, люстри постріляли.

Історія з instagram каналу Victims of russia.