У  перший день війни в Олешках вже стояли російські танки. Над моїм будинком літали гелікоптери окупантів. Я відразу зрозуміла, що це не ЗСУ. У селі закрились магазини. Продуктів не було, я не знала, чим годувати синів. Росіяни швидко зайшли в село. Я намагалась не виходити на вулицю, але потрібно було шукати зерно для худоби. 

Мені довелось покинути майно та вивезти дітей. На блокпостах перевіряли документи. 

Я бачила, як окупанти наставляли автомати на чоловіків та підлітків. Мого сина також оглядали, на нього направляли зброю. Я все це бачила у вікно, була шокована. 

Ми виїхали до мого брата в Кіровоградську область. Він постійно мене запрошував до себе. Моя мама залишилась в окупації. Я чекаю перемоги України. Дуже хочу повернутись додому.