Снаряди руйнували будинки. У селі загинуло багато людей, і вулиці стали порожніми. Було страшно дивитися на руйнування і втрати. Але я залишилася вдома. Кожен день був наповнений страхом і надією. Жити в таких умовах було важко. Потім росіяни окупували село. Я була шокована, коли побачила їхню техніку. Мій син та чоловік на той момент були в ЗСУ, я дуже боялась, що мені завдадуть шкоди.

Через місяць до мене прийшли з допитом. Я обманювала, як могла. Мені було дуже страшно. Я не можу передати, що відчувала у той момент. 

Я злякалась та виїхала до Одеси. Моя мама залишається в окупації, чекає на мене кожного дня. Дуже хочу, щоб війна закінчилася і настав мир. Чекаю того дня, коли зможу повернутися і жити спокійно. Мрію про майбутнє без війни. Вірю, що цей день обов'язково настане. Головне, аби вижили мої рідні.