Шаповал Вероніка, 8 клас, Комунальний заклад «Зеленогайський ліцей Височанської селищної ради Харківського району Харківської області»
Вчитель, що надихнув на написання есе - Румянцева Олена Леонідівна
«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»
Подія, яка змінила все моє життя?! Це, безперечно, війна! Але не тільки це жахіття, ще і мій батько! На п’ятий день війни він зайшов у мою кімнату і почав говорити українською! Я не запитала чому, адже я з Харківщини, у моїй родині всі говорили російською, все зрозуміла.
Отже, подія, яка змінила все моє життя – це українське слово! У мої думки, у моє розуміння, у серце і душу воно зайшло, на жаль, через страшні події у нашій країні.
Першим до нас приходить слово. З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою.. З кожним словом світ ширшає, розкриває свої принадні обрії. Саме слово здатне переносити і передавати величезний обсяг інформації з минулого у сьогодення , із сьогодення у прийдешнє. У слові - інтелект і мудрість народу, його ідеали, його прагнення, з нього починається і закінчується духовне життя людини.
Віками відтворював народ собі мову. Від звука, слова – до пісні. Триста тисяч пісень склала Україна українською, своєю мовою. Серед них – світові шедеври. Українське слово зажило визнання і шани серед близьких і далеких народів. Україна створила мистецтво, визнане в усьому світі, дала людству геніальних мислителів, поетів.
Чому кожна успішна нація світу й кожна нормальна людина в світі так свято бережуть свою рідну мову – на рівні свідомості й півсвідомості, на рівні звичаїв і законів, на інстинктивному, врешті, рівні?
Чи може українець, вивчивши будь - яку іншу мову, стати повноцінним митцем, громадянином, виразити себе в чужому слові, створити шедеври світового мистецтва, вселити в них душу? Мабуть, ні, кажу я собі, тому що роль мови в житті людини та суспільства, а також у співробітництві людей і націй визначають її дуже конкретні функції.
Мова і патріотизм – це ті сили, які програмують унікальність людини, вживлюють їх у вселюдський прогрес, змінюють життя. Все суєтне відходить, відлітає, зникає у безвісті, а мова - категорія вічна, незнищенна, і тому живе в віках, славить нашу націю слово Івана Котляревського, Григорія Квітки- Основ'яненка, Тараса Шевченка.
Наше слово є дуже сильною зброєю, здатного вплинути на того, хто її має, і на того, на кого вона направлена.
Тому треба вміло поводитись зі словом, навчитися скеровувати його на добро, на боротьбу з ворогами. Воно змінило наші життя, наші переконання. Інколи не потрібно великої події, яка змінить все навкруги, достатньо лише слова, що змінити життя!