Радюк Олександра, 10 клас, Черкаський державний фаховий бізнес-коледж

Вчитель, що надихнув на написання есе - Кабанюк Світлана Степанівна

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

Коли почалася війна, моє життя розділилося на «до» і «після», тому це й була подія, що змінила моє юне життя. Світ, який я знала і в якому була певна ясність, в одну мить став темним, сповненим страху та хвилювання. Серед цього хаосу була людина, яка простягнула мені руку допомоги, подарувавши мені й моїм рідним шанс на безпеку. Ця близька мені людина повністю організувала евакуацію для моєї сімʼї, подбала про все: від перших кроків, зроблених із дому, до перетину кордону.

Але щойно ми покинули Україну - я відчула страх і невідомість. Перед нами відкрився новий світ, і вперше в житті на власні очі я побачила Європу.

Найважливішим було не те, що я бачила, а те, що відчувала. Нас зустрічали люди інших національностей, і на їхніх обличчях я бачила щире бажання допомогти. Вони не лише виконували свої обов'язки - вони співчували, переживали за нас і допомагали так, ніби ми були їхніми близькими. Перші дні в іншій країні ми з мамою не відчували себе чужими. Усе навколо здавалося новим і незнайомим, але люди були доброзичливими й гостинними. Ми зверталися за допомогою в лікарні та соціальні служби, і скрізь нас зустрічали з добрим серцем і розумінням. Ця підтримка надавала нам сили адаптуватися до всього нового.

Звісно, спочатку було моторошно та незвично, але з часом відчуття невідомості стало звиканням, а потім повноцінним життям. Я навчилася ще більше цінувати моменти в своєму житті.

Цей досвід був для мене цінним, оскільки змінив мої погляди на світ. Я усвідомила, що людяність не має меж, що допомога може бути щирою незалежно від національності чи місця проживання. Попри все, я знала, що повернуся додому, бо Україна - це моя земля, моя батьківщина, мій дім. І я повернулася, хоча повномасштабна війна досі триває, із розумінням головного: ми - українці - живемо і боремося за право жити на своїй землі; ми не зламалися; ми стоїмо з гордо піднятою головою, сповнені прагнення до волі та непереможності. Слава Україні!