Я жила в Лисичанську, працювала в дитячому садку. В перший день війни мені було дуже страшно, тому що були вибухи. Думала, минеться, як у 2014 році, але так не вийшло. Магазини були порожніми, тож дістати продукти було неможливо. 

Мене шокувало, що Росія напала на місто. Дуже співчуваю всім, хто переживає горе під час війни. 

Я виїхала з Лисичанська зі знайомим. У Тернівці мене чекали знайомі. Речей у мене було небагато, бо думала, що їду на два тижні. З собою я забрала і кота, який зі мною вже багато років. 

Кожного дня я чекаю миру. Дуже хочу повернутись додому. Сподіваюсь, що Лисичанськ визволять і його відновлять.