Перший день війни був страшним та незрозумілим. Я не підозрював, що станеться таке. Хвилювався за своїх рідних. Два місяці ми прожили в окупації. Не було світла, води та газу. Лінії електромереж перебили у перші дні. У мене був продуктовий магазин. Усіма способами я шукав продукти, щоб людям було, що їсти. 

Я виїжджав з перевізником. Дорогою ми потрапили під обстріл. З собою я взяв мало речей. Можна сказати, що виїхав без нічого. 

Все, що у мене було, все втратив. Діти досі бояться повітряних тривог. Я вимушений долати стрес, тому що відповідаю за дітей. Сподіваюсь, що війна закінчиться, а я працюватиму, як і раніше.