Я жила в Попасній, мала власний бізнес. У мене все було добре. Потім почалась війна. Попасну почали обстрілювати росіяни. Я з родиною вимушена була спуститись в підвал, де ми прожили місяць. Води, світла та газу не було. Ми елементарно не могли прийняти душ. Мій син був дуже наляканий. 

Я взяла документи на квартиру, зібрала валізи, та ми виїхали. Зараз моєї квартири вже немає. 

Зараз я живу в Харкові. Довелось пройти психологічну реабілітацію і мені, і мину. Так ми хоч якось відновились. Я дуже вдячна спеціалістам, бо емоційно було важко втратили все. Для мене зараз найголовніше - залишитись людиною. Я намагаюсь допомагати людям. Потрібно розумітись у суспільстві, щоб вижити у цій жорстокій війні.