Любов до міста тримає мене. Я розумію, що, залишаючись тут, я не просто борюся за своє життя, а за історію і майбутнє цього місця. Навколо мене були люди, які також не зламалися, які борються кожного дня за мир і спокій. У мене шестеро дітей. Ми живемо зараз під обстрілами. У Дружківці багато руйнувань. Я постійно здригаюсь від обстрілів. Перші місяці не було води та газу, не працювали аптеки та магазини.

Мене шокувало, що Росія на нас напала. Зараз думаю лише про мир та перемогу. Мій син воює, був поранений. Дуже хочу, аби наші хлопці не гинули.