Єва згадує, як прокинулася у Києві від вибухів. Було страшно, навколо був хаос. Дівчина з родиною виїхала у Київську область, до будинку, який був зовсім непристосований до життя. Далі її шлях лежав до Закарпаття. Єва не хотіла залишати Київ, але потрібна була допомога її мамі. За місяць дівчина одна повернулася до Києва. Почалися напружені будні роботи і волонтерства, які призвели до виснаження. «В нас немає мрій», - сумно каже Єва. Її підтримують друзі, допомагає дача, яка відновлює почуття спокою.