З першого дня війни у Волновасі були обстріли. Не стало світла, води та газу. Магазини й аптеки не працювали. Люди були налякані, бо росіяни швидко наступали. Я перебував у лікарні, там доводилось спускатись в підвал. За тиждень після початку вторгнення мене евакуювали. На машині швидкої допомоги мене довезли до Покровська. Звідти волонтери вивезли на Кіровоградщину. Тут мене з дружиною поселили у школі, а потім ми знайшли житло. 

Я досі не розумію, що буде далі. Не розумію, як планувати власне життя. Дуже хочу повернутись додому. Сподіваюсь, що Волноваху деокупують.