Війна мене застала в Краматорську. Я там жив після одруження. Після початку війни в місті почались обстріли. Закрились магазини та аптеки. Не стало газу. Аби не ризикувати життям дітей, я вивіз родину до Києва. Зараз тут виживати важко. Доводиться все робити самому. Все моє життя залишилось в Краматорську. Мені шкода, що після стількох років праці доводиться все починати з нуля. Виїхало багато людей з прифронтової зони. Багатьом людям важко. 

Моя дружина стала дратівливою. Вона постійно дивиться новини. Таке психологічне напруження дається взнаки. Мені б дуже хотілося, щоб майбутнє у моїх дітей було мирним, щасливим та достатнім.