Я пережила початок війни ще в 2014 році. Тоді я була вагітною. Доводилось народжувати у пологовому без вікон. Але тоді все швидко закінчилось, я повернулась додому. Після початку вторгнення місто почали обстрілювати. Місяць я з дітьми прожила в підвалі. Думала, все швидко закінчиться. Воду привозили пожежники, але виходити на вулицю було страшно. Було таке, що з пляшками доводилось бігати в укриття.

Вибухи були потужними. Я не думала, що почую таке у своєму житті. 

Я виїхала до Дніпра під обстрілами. Дуже боялась. Через Бахмут тоді можна було ще проїхати. Зараз я живу в Дніпрі.