Війна мене застала в Лисичанську. Були сильні обстріли. У мій будинок влучив снаряд, машина та квартира згоріли. Не було світла та води. Не можу передати словами, що я пережила. 

Я тікала в Лиман. Там були бомбардування, тож мене військові вивезли до Краматорська. Звідти племінник мене вивіз до Синельникового. Мені допомогла небайдужість людей. Я навіть не очікувала, що буде така підтримка. Мої рідні зараз зі мною. Життя – найголовніша цінність. Я це тепер розумію. Чекаю миру та закінчення війни.