Ми живемо в селі біля Авдіївки. Уся сім’я працювала на Авдіївському коксохімзаводі. Коли почалася війна, ми ще проживали вдома. Ще десь два тижні в нас було більш-менш спокійно. Було чутно гул здалеку, було Волноваху чутно, але в нас була тиша, і ми залишалися вдома. А в середині березня стало гучно, почали обстрілювати село, прилітало по сусідніх вулицях, і чоловік нас із дитиною вивіз. 

Ми були в Кам’янському, а потім переїхали в Донецьку область, де й зараз перебуваємо. У місті Мирнограді. Шокує те, що прийшлося покинути свій дім і розлучитися з рідними. Майбутнє наше не визначене, поки що нічого не можу сказати.