Я живу в Добропіллі. Обстріли тут почались з першого дня війни. Я залишаюсь вдома, нікуди не хочу виїжджати. Живу лише не пенсію. Грошей постійно не вистачає. Росіяни стрімко наступають, тож не знаю, що буде далі. Мене це дуже бентежить.

Моя сестра загинула в Дніпрі, коли ракета влучила в її будинок та знищила декілька під’їздів.

Тоді під завалами померло багато людей. Це була справжня трагедія, якої ніхто не очікував.

Зараз я намагаюсь жити далі. Чекаю миру та закінчення війни. Дуже хочу, щоб Донецька область вціліла.