Мені 65 років. Я з Оріхова, зараз у Запоріжжі. Про початок війни зранку з новин дізналася. Коли почали бомбити місто, ми зібралися і виїхали. 

Довелося покинути рідну домівку. Багато всього було, і все було важко.

Ми виїхали своєю машиною. Нам до Запоріжжя недалеко, ніяких проблем із виїздом не було. Запоріжжя обрали, бо воно недалеко від дому. Чекаємо на перемогу, щоб швидше повернутися додому.

Звісно, буде наша перемога, але коли ми переможемо – я не можу сказати, не володію такою інформацією. Після війни буде важко, і відбудуватися також, та якщо ми будемо всі разом, як один народ, а ще нам допоможуть європейські країни, ми будемо жити в мирі, і все буде добре.