Коли почалася війна, я не міг повірити, що це відбувається зі мною. Вибухи лунали постійно, і світло відключилося відразу. Вода зникла через кілька днів, а магазини закрилися. Люди навколо були переляканими і втомленими. Було страшно виходити на вулицю, бо небезпека була всюди. Кожен новий вибух змушував серце стискатися. Невідомість про майбутнє здавалася важкою ношею. Я думав про те, як довго триватиме цей жах, і коли настане кінець. Війна мене навчила виживати в найскладніших умовах. Воду зараз дають за графіком. Дуже хочу, щоб цей кошмар закінчився і ми змогли повернути своє життя.